Робоча група з питань роялті 2010

Робоча група з питань роялті - була утворена 13 вересня 2010 року за ініціативи Юрія Пероганича, на засіданні Громадської колегії Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Мета: вироблення та надання пропозицій до проекту Податкового кодексу щодо питання роялті.

До робочої групи за попередньою згодою входять:

• Губенко Ксенія, АПІТУ
• Задворна Ілона, Американська торгівельна палата в Україні
• Михайловська Світлана, ЄБА
• Назарбаєва Ірина Олександрівна, газета Бухгалтерія
• Пероганич Юрій, АПІТУ

Зауваження та пропозиції щодо роялті в проекті Податкового кодексу України:

Пропозиції до проекту Податкового кодексу

Існуючий текст	Пропозиція про зміну	Автор, обгрунтування
1. Підпункт 16.1.221) пункту 1.221 статті 16 16.1.221) роялті - будь-який платіж отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язкове згідно із законодавством України;	1. Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за надання ліцензії (дозволу) на використання об’єктів права інтелектуальної власності, включаючи літературні твори, твори мистецтва або науки, комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографїї) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за відчуження прав інтелектуальної власності на об'єкти, вказані у частині першій цього пункту, а також платежі за надання ліцензії (дозволу) на використання зазначених об'єктів, якщо умови ліцензії (дозволу) передбачають право ліцензіата передавати третім особам (повністю чи частково) отримані за такою ліцензією (дозволом) права.	"Доктор Веб - Украина" Запропонований термін «роялті» фактично повторює той, який передбачений пунктом 1.30 статті 1 чинного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Нечіткість його формулювання викликає велику кількість проблем під час його застосування, зокрема, відсутність можливості чітко ідентифікувати платіж як роялті, виходячи з умов використання об’єктів права інтелектуальної власності. Головним чином вказані проблеми виникають у зв’язку з некоректним використанням у частині другій цього пункту словосполучення «об’єктів, визначених у частині першій цього пункту». У зв’язку з цим діюча норма потребує редагування у цій частині. Необхідно також звернути увагу на те, що на момент прийняття Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» законодавством не було чітко визначено перелік об’єктів права інтелектуальної вланості. На цей час стаття 420 Цивільного кодексу України містить такий, перелік а тому наведення його у частині першій пункту є недоцільним, та таким, що ускладнює сприйняття змісту цього пункту.
2. Підпункт 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 9.1.2) витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних із основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку; До складу витрат включаються нарахування роялті на користь нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього Розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього Розділу; особи, що сплачує податок у складі інших податків у розмірі, що не перевищує 3 відсотки оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік;	2. 9.1.2) витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних із основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку; (Наполягаємо на виключенні із проекту цього абзацу). До складу витрат не включаються нарахування роялті на користь нерезидента, фізичної особи або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; особи, що сплачує податок у складі інших податків;	Доктор Веб - Украина Віднесення до валових витрат сум роялті має бути незалежним від особи, на користь якої вони сплачуються. У відповідності до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор – це завжди фізична особа. Крім того, практика виплати роялті є досить поширеною в зовнішньоекономічних відносинах, оскільки часно виникає потреба у використанні об’єктів інтелектуальної власності, права на які належать нерезидентам. Останнє зумовлює необхідність нарахування і виплати їм роялті. Неможливість відносити до валових витрат суми роялті, сплачені на користь суб'єктів права інтелектуальної власності, призведе до необхідності сплачувати їх за рахунок прибутку, що значно ускладнить економічні відносини з власниками прав інтелектуальної власності, і, відповідно, завдасть шкоди економічним інтересам вітчизняних підприємців.
3. Роялті - будь-який платіж отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язкове згідно із законодавством України;	3. Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за надання ліцензії (дозволу) на використання об’єктів права інтелектуальної власності, включаючи літературні твори, твори мистецтва або науки, комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації та в електроному вигляді, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографїї) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за передачу права власності на об’єкти, вказані у частині першій цього пункту.	1C - УКраина Ми підтримуємо пропозиції наших колег, але вважаємо, що визначення роялті виключно як як: «… комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації…» може створити підґрунтя для податкової інспекції визначати передачу права на об’єкт інтелектуальної власності, який переданий без матеріальної складової як послугу, а не роялті. Наприклад, при отриманні прав на тиражування та розповсюдження програмного забезпечення з отриманням його записів\дистрибутивів, тощо через мережу Internet. У цьому випадку відсутній матеріальній носій інформації, але платіж за отримання таких прав є фактично роялті, а не послугою.