Комп'ютери в Україні вики
Advertisement

Джерело: Асоціація платників податків України, 09-10 лютого 2021

Актуальні питання та відповіді по ПРРО[]

Про переміщення ПРРО[]

Чи зобов'язаний суб'єкт господарювання тримати пристрій – ПРРО в межах конкретно розташованої каси (обмеженої площі на території господарської одиниці) чи такий ПРРО може переміщуватися разом з касиром по території господарської одиниці або поза її межами, наприклад при доставці товару замовнику, під час проведення розрахункових операцій (в т.ч. залежно від якості зв'язку)?

При реєстрації ПРРО необхідно вказати тип ПРРО, тобто визначити для яких цілей буде застосовуватись цей ПРРО. Він є стаціонарний, пересувний, ПТКС чи інтернет-торгівля.

Якщо ПРРО буде застосовуватися в стаціонарному магазині і для пересувної торгівлі, то необхідно реєструвати два ПРРО – окремо стаціонарний і окремо пересувний. Стаціонарний може переміщуватись в межах господарської одиниці тієї адреси, за якою він зареєстрований, безперешкодно.

Про відсутність обмежень для торгових центрів, сертифікації[]

Чи існують спеціальні обмеження щодо застосування ПРРО (мобільні пристрої – смартфони, планшети тощо) у господарських одиницях – крупних торгових центрах?

Для ПРРО не встановлено жодних обмежень та не вимагається жодної сертифікації. Це повинен бути пристрій, який підтримує відповідну операційну систему та може забезпечити якісний швидкий інтернет-зв'язок. Це може бути будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон, ноутбук), однак кожен розробник ПРРО розробляє його під якусь операційну систему і з урахуванням певних параметрів цього пристрою.

Про безкоштовне програмне рішення ДПС[]

Суб'єкти господарювання для проведення розрахункових операцій можуть скористатись безкоштовним програмним рішенням ДПС (ПРРО), яке розміщено на веб-сайті ДПС України у банері «Програмні РРО». ПРРО ДПС, як і будь-які інші ПРРО, підлягає реєстрації.

До безкоштовних ПРРО ДПС є відповідний опис (інструкція користувача), розміщений у банері «Програмні РРО». Для пристрою, на який він інсталюється, встановлені мінімальні вимоги щодо версії його програмного забезпечення. Операційна система, під яку він адаптований – це Windows чи Android.

Тобто, до кожного ПРРО вимоги та умови його застосування виставляються самими розробниками ПРРО. Загальна вимога – це забезпечення виконання фіскальної функції через ПРРО на фіскальному сервері ДПС та стабільний швидкий доступ до Інтернету.

Про обов'язкове застосування електронного підпису та/або електронної печатки[]

Чи є обов'язковим при формуванні електронних документів через ПРРО застосування електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки?

Застосування електронного підпису або електронної печатки (кваліфікованих або удосконалених)та кваліфікованої електронної позначки часу є обов’язковою законодавчо встановленою умовою. Це засоби захисту інформації при взаємодії програмних РРО з фіскальними сервером, які забезпечують контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, можливість ідентифікації автора документа. З боку ДПС також застосовується електронна печатка (технологічний підпис). Це гарантує, що документ не спотворений, він має статус електронного документу і має юридичну силу.

Суб’єкт господарювання може самостійно вирішувати, який саме засіб він буде використовувати: кваліфікований/удосконалений підпис чи печатку, або одночасно – на одному програмному РРО підпис, а на іншому – печатку.

Про доступність сервера ДПС[]

З метою підтвердження відсутності правопорушення чи може суб'єкт господарювання одержувати повідомлення від ДПС щодо технічних робіт, неполадок тощо на сервері ДПС, що не дозволяє здійснювати розрахунки он-лайн?

Для ПРРО передбачається два режими.

Перший – он-лайн, який є основним і передбачає, що ПРРО працює в безпосередньому постійному режимі он-лайн обміну із фіскальним сервером: ПРРО направляє чеки, фіскальний сервер їх приймає, реєструє, присвоює фіскальний номер і повертає чеки суб’єкту господарювання на ПРРО.

Як виключення, передбачається оф-лайн режим. Застосування такого режиму дозволяє продовжувати здійснювати розрахункові операції на ПРРО у випадку, якщо у суб'єкта господарювання чи на фіскальному сервері виникли проблеми, внаслідок яких відсутній зв'язок між ПРРО та фіскальним сервером. Оф-лайн режим є обмеженим у часі – не більше 36 годин поспіль або не більше 168 годин протягом місяця.

Про нумерацію чеків і звітів[]

Чи ведеться окрема нумерація фіскальних звітних чеків ПРРО від нумерації розрахункових документів ПРРО, що видаються споживачу при їх реєстрації на сервері ДПС?

Якщо така нумерація є окремою то яким чином така нумерація буде узгоджуватися з положенням Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО щодо присвоєння резервного номеру фіскальному звітному чеку після відновлення роботи ПРРО з режиму оф-лайн?

Якщо така нумерація неокрема, то яким чином суб‘єкту господарювання прослідкувати дотримання послідовності фіскальних звітних чеків?

Всі документи, які надходять на фіскальний сервер, реєструються в порядку їх надходження. Немає окремої реєстрації чеків і фіскальних звітів. Не ведеться окрема нумерація Z-звітів і в режимі оф-лайн. Кожному документу, який надходить на фіскальний сервер присвоюється свій номер (фіскальний – для чеків, реєстраційний – для звітів). Послідовність документів можна побудувати за часом їх формування або надходження.

Побудувати послідовність своїх фіскальних чеків та фіскальних звітних чеків суб’єкт господарювання може на основі локальних номерів, алгоритм визначення яких встановлює сам суб’єкт та/або програмне забезпечення програмного РРО. Суб’єкт господарювання сам нумерує свої чеки, точно так же може нумерувати свої Z-звіти.

Про підтвердження фактц передачі даних від ПРРО фіскальному серверу[]

Як підтверджується факт передачі даних від ПРРО фіскальному серверу?

ПРРО перед початком роботи надсилає фіскальному серверу повідомлення про відкриття зміни і отримує відповідь від фіскального сервера з присвоєним номером зміні. Щоразу, коли від ПРРО до фіскального серверу надходять чеки чи Z-звіти, фіскальний сервер їх реєструє і відправляє назад суб’єкту господарювання номер фіскального чеку чи фіскального звіту. Іншого не передбачено.

Про АРІ фіскального сервера[]

Які АРІ фіскального сервера використовуються?

На сьогодні є два АРІ фіскального сервера – Електронного кабінету та Єдиного вікна подання електронної звітності. На сайті ДПС у банері «Програмні РРО» розміщені два АРІ і описи до них.

Про перевірку справжності чека[]

Як перевірити чеки, видані ПРРО? Як виглядає електронний чек на сайті ДПС?

У відкритій частині Електронного кабінету є режим «Пошук чека». Пошук чека здійснюється однаково як для ПРРО, так і для класичних РРО. Після внесення даних із фіскального чека, можна отримати по ньому інформацію.

При цьому слід зазначити, що чеки, видані програмними РРО в онлайн режимі, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто в той момент, коли між покупцем і продавцем завершуються остаточні розрахунки. Чеки, видані апаратними РРО чи програмними РРО в оф-лайн режимі доступні для перегляду після того як вони будуть передані до СОД.

Про види електронних підписів[]

Які види електронних підписів потрібні для роботи з ПРРО (чи можна використовувати, наприклад ЕЦП Приватбанку)?

ДПС України приймає документи з електронним підписом чи електронною печаткою від суб'єкта господарювання. Сертифікати електронних підписів/печаток можуть бути видані будь-яким надавачем електронних довірчих послуг, в тому числі і Приватбанком. Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи або електронної печатки суб'єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, за умови подання в установленому порядку повідомлення про надання інформації щодо електронного підпису і дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа електронного підпису/печатки.

Про електронну печатку для ПРРО[]

Коли ФОПу, у якого є тільки ЕЦП, потрібно генерувати електронну печатку для ПРРО?

Суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення, що буде застосовувати в ПРРО – удосконалений або кваліфікований електронний підпис чи удосконалену/кваліфіковану електронну печатку. Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, суб'єкт господарювання надає до ДПС в електронній формі в повідомленні про надання інформації щодо електронного підпису. Такі дані вносяться до Реєстру ПРРО.

ФОП може використовувати в ПРРО електронну печатку, але це не є обов’язковим. Він може зареєструвати в Реєстрі ПРРО власний електронний підпис або власні електронні підписи касирів, уповноважених проводити розрахункові операції.

Про електронну мітку часу[]

Як накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, створені ПРРО в режимі оф-лайн?

Режим оф-лайн – це режим, коли відсутній зв’язок із фіскальним сервером.

У випадку, якщо у суб’єкта господарювання відсутній зв’язок із фіскальним сервером, але є зв’язок із надавачем електронних довірчих послуг, тоді він має можливість отримати електронну позначку часу.

Коли у суб’єкта відсутній Інтернет, то у такому випадку він використовує відповідний сертифікат електронного підпису/печатки, а щодо часу, береться системний час пристрою.

Отже, під час роботи ПРРО в період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв'язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

Про число ПРРО[]

Підприємець займається роздрібною торгівлею в магазині та інтернет-торгівлею. Скільки ПРРО потрібно зареєструвати: два (один для магазину, а другий для інтернет-торгівлі) чи достатньо одного? Якщо один, то який тип ПРРО вказати в заяві і на яку адресу його реєструвати?

Оскільки у даному випадку йдеться про два типи цільового використання ПРРО, то потрібно зареєструвати два ПРРО.

Актуальні питання та відповіді по РРО[]

Про обов'язковість відкривання зміни і формування Z-звіту[]

Якщо немає розрахункових операцій, чи обов’язково відкривати зміну і формувати Z-звіт?

У разі якщо розрахункові операції не здійснювалися - суб'єкт господарювання має право не формувати Z-звіт.

Про дату і час формування чеку при інтернет-торгівлі[]

Якою датою, часом має формуватися чек РРО по оплаті через еквайринг (інтернет-торгівля)?

Головним в цьому питанні є механізм оплати: передоплата чи післяплата.

Якщо продаж товару здійснюється за умови післяплати то чек формується до відправлення товару (надання послуги).

Якщо ж продаж товару здійснюється за умови передоплати Суб'єкт господарювання погоджує з банком, яким саме чином і у якій формі буде отримувати від банка виписки про надходження коштів на його рахунки .

У разі якщо це післяплата чи продаж в кредит, то по даті, яка вказана в чеку.

Про необов'язковість паперової форми чека[]

Чи повинен суб’єкт господарювання на вимогу покупця видавати чек в паперовій формі?

У відповідності до вимог статті 3 Закону України «Про застосування РРО…», на вимогу покупця, суб'єкт господарювання, який застосовує РРО зобов'язаний видати чек в паперовій або в електронній формі.

Про проблеми з електронними чеками[]

Які питання та проблеми можуть виникати при наданні покупцям електронних чеків?

Головним питанням при наданні покупцям електронних чеків є відсутність інтернет-зв'язку та припинення постачання електроенергії або будь-якої іншої комунікації між програмними реєстраторами і сервером ДПС.

Про звільнення від РРО при оплаті за дистанційні послуги[]

Звільнення від РРО при оплаті за дистанційні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, наказ про порядок оприбуткування готівки.

Законом України від 01.12.2020 №1017-ІХ внесені зміни до Закону України № 265 від 06.07.1995 року, за якими статтю 9 доповнено пунктом 14 згідно з вимогами якого суб’єктам господарювання надано право не застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Звертаємо увагу на те, що у даному випадку мова йде лише про послуги.

Про обнудення коштів у сейфі після друку Z-звіта за день, застосування КОРО[]

Якщо після друку Z-звіта за день, РРО обнуляє кошти у сейфі і кожний ранок касир робить службове внесення на суму, яка зберігалась в сейфі РРО. У разі виходу з ладу РРО касир переміщує всі кошти з сейфа РРО службовим внесенням на розрахункову квитанцію, таким чином за один день маємо два службових внесень. В КУРО розділі 1 графа 3 Службове внесення при закритті дня по РК ми повинні вписати сумарну цифру службових внесень чи тільки суму службового внесення по РК?

Цитата з 547 Порядку 10 глава 4 розділу II: «Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку».

Така ситуація може виникнути у разі відсутності електропостачання або у разі виникнення технічної несправності РРО і такий суб’єкт господарювання вимушений перейти до застосування книги обліку розрахункових операцій.

Сума, яка знаходиться в сейфі реєстратора розрахункових операцій повинна бути вписана в книгу обліку розрахункових операцій в розмірі суми, яка була на початок операційного дня, тобто суму службового введення. А також мають бути проведені дії згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», а саме після відновлення роботи РРО.

Про можливість не вести КОРО[]

Чи потрібно кожен день записувати та вклеювати у КОРО Z-звіти?

Процес лібералізації діючого законодавства дав змогу суб'єктам господарювання не вести книгу КОРО, але при умові, що у разі припинення функціональних можливості РРО з технічних причин діяльність господарської одиниці призупинено до відновлення роботи РРО. Такий СГ забезпечує зберігання Z-звіту протягом 1095 днів, згідно власних розпорядчих документів про порядок їх зберігання. Якщо суб'єкт господарювання за власним бажанням веде книгу КОРО – відповідно він повинен керуватися «Порядком ведення книги обліку розрахункових операцій» та вклеювати у КОРО Z-звіти, а також заповнювати дану книгу.

Терміни та особливості зберігання Z-звітів.[]

Згідно наказу Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» і постанови Національного банку № 148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» - суб'єкт господарювання повинен видати внутрішній розпорядчий документ, в якому буде чітко вказано порядок зберігання такої документації. Терміни зберігання аналогічні термінам зберігання усієї документації, яка стосується оподаткування -протягом 1095 днів.

Про відсутність вини при несправності сервера ДПС[]

Чи буде нести відповідальність суб'єкт господарювання, якщо під час застосування ПРРО «оф-лайн» після спливу 36 год. з моменту втрати зв'язку з сервером ДПС такий зв‘язок не відновиться з технічних причин, пов'язаних із сервером ДПС?

При втраті зв'язку ПРРО з сервером ДПС більше 36 год., з моменту втрати зв‘язку та за умови, що зв‘язок не відновиться з технічних причин, вина суб'єкта господарювання, як така, відсутня.

Про умови для обов'язку друкувати та підклеювати звіти[]

Чи може суб‘єкт господарювання, що застосовує ПРРО та який веде КОРО не друкувати та не підклеювати дані звіти, а здійснювати запис в КОРО на підставі даних надісланого електронного денного звіту на електронний сервер ДПС?

Питання ведення КОРО регламентовано Порядком «Реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року. Тобто, якщо суб‘єкт господарювання застосовує ПРРО та веде КОРО, він зобов'язаний друкувати та підклеювати дані звіти.

Про можливість самостійного додавання рядків дочека ПРРО[]

Чи може суб'єкт господарювання, який застосовує ПРРО, самостійно додавати рядки в форму електронного розрахункового документа? Яким чином суб'єкт господарювання повинен забезпечити при формуванні електронного чека ПРРО наявність в ньому знижки на товар або здійснення операцій після оплати та авансового платежу?

В наказі Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», № 13 від 21.01.2016 року вказані обов'язкові реквізити форми розрахункового документа. Заборони на інші реквізити немає, тобто вони можуть додаватися суб'єктом господарювання самостійно, якщо такі реквізити не суперечать чинному законодавству України.

Про дії в разі невиконання операції «Службова видача»[]

Що робити, коли в кінці дня не виконана операція «Службова видача»?

Тут потрібно чітко вказати який РРО застосовується. Якщо РРО відображає дану суму «Службової видачі» у денному звіті, то все нормально. Якщо РРО не відображає суму у звіті, то суб'єкт господарювання повинен оприбутковувати підсумкову суму згідно денного звіту.

Про оплати, які вважаються безготівковими[]

Чи потрібно проводити через ПРРО оплати від покупців у інтернет-магазині, якщо оплата здійснюється за реквізитами карти ключ до рахунку ФОП, та фактично зараховуються з карток платників на розрахунковий рахунок підприємця. Чи все ж такі оплати вважаються безготівковими та через ПРРО не відображаються? Чи треба відображати в ПРРО оплату через сервіс Лікпей? Чи можна в інтернет-магазині всі фіскальні чеки на отримані оплати на карту ключ ФОПа (на рахунок) зробити перед кінцем робочої зміни?

Все залежить від того чи співпадають ці розрахунки з вимогами п.14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями). Тобто якщо суб'єкт господарювання застосовує ПРРО в інтернет-торгівлі, то потрібно враховувати саме механізм формування чеку. Якщо це післясплата, то чек має бути сформований для того щоб відвантажити та відпустити товар. Якщо це передплата, то по факту надходження коштів згідно банківських виписок.

Про внесення і вилучення розмінної монети[]

Чи обов'язково робити щоденно службове внесення і вилучення розмінної монети коли в звітних щоденних чеках переноситься інформація про кінцевий залишок попереднього дня? Чи можна ці кошти залишати в РРО ?

Щоденне службове внесення і вилучення розмінної монети коли в звітних щоденних чеках переноситься інформація про кінцевий залишок попереднього дня є обов'язковим. Дані кошти можна залишати в РРО.

Про обов'язковість застосування РРО при отриманні коштів за електронні товари[]

Електронні товари, наприклад електронні книги на сайті, чи підпадають вони під виключення щодо застосування РРО?

Чи має сайт (онлайн-маркет) мати РРО, якщо фактичне постачання товарів здійснюється конкретно продавцями, що використовують таку Інтернет-платформу як вітрину (по факту це інформаційні послуги, маркетингові)?

У разі, якщо власник сайту, на якому розміщені ці товари не отримує кошти - застосовувати РРО не обов'язково. Застосування РРО є обов'язковим для тих, хто відправляє товар та фактично отримує за нього кошти.

Про реєстрацію розрахункових квитанцій в КОРО[]

16. На зареєстровані РРО і відповідно КОРО підприємець вирішив зареєструвати розрахункові квитанції. Чи потрібно при цьому реєструвати нову КОРО?

У разі виходу з ладу РРО, СГ, який зареєстрував КОРО для РРО, має право застосовувати РК (розрахункові квитанції) при продажу товарів. Зазвичай СГ здійснюють одночасну реєстрацію КОРО та РК. У разі закінчення РК і не закінчення КОРО можна продовжувати реєструвати нові зареєстровані РК в книзі, яка вже є зареєстрованою.

Про застосування РРО при наданні послуг онлайн-навчання[]

Чи має суб'єкт господарювання, який працює в системі он-лайн-навчання та отримує оплату через систему електронного банкінгу застосовувати РРО ?

На підставі п.14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями) випливає, що РРРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та /або сервісів переказу коштів, в даному випадку, це - он-лайн навчання.

Про застосування РРО при оплаті через lig-pay[]

Чи повинен ФОП застосовувати РРО, якщо він надає послуги в мережі інтернет, зокрема вебінари, он-лайн консультації та отримує оплату через lig-pay ?

На підставі п.14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями) випливає, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та /або сервісів переказу коштів, в даному випадку, це - он-лайн навчання.

Advertisement