Комп'ютери в Україні вики
Advertisement

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про колективне управління

майновими правами суб‘єктів авторського права і суміжних прав»

(реєстр. № 2265а від 03.07.2015 року)


У проекті пропонується визначити організаційні та правові засади колективного управління майновими правами суб‘єктів авторського права і (або) суміжних прав. Прийняття проекту, на думку суб‘єкта права законодавчої ініціативи, дозволить, зокрема, на законодавчому рівні врегулювати питання діяльності організацій колективного управління (у подальшому – ОКУ) в Україні, забезпечить прозорість їх діяльності, імплементувати основні тези директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторськими та суміжними правами та мультітериторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою он-лайн використання на внутрішньому ринку тощо.

Розглянувши проект, Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження.

1. Зокрема, слід звернути увагу на те, що у проекті відсутнє само визначення змісту колективного управління майновими правами без чого, на нашу думку, навряд чи можливо забезпечити належне правове регулювання відповідних суспільних відносин. Поза межами проекту залишилися і визначення підстав набуття ОКУ права на управління колективними правами правовласників та визначення умов відповідних договорів, а також договорів між ОКУ та користувачами.

Крім цього, на думку управління, з точки зору забезпечення системності законодавства доцільніше було б визначити статус ОКУ у Законі України «Про авторське право і суміжні права» (що фактично передбачено у його чинній редакції) шляхом внесення до нього відповідних змін, а не шляхом прийняття окремого закону, як це пропонується суб‘єктом права законодавчої ініціативи.

2. Згідно з статтею 1 проекту ОКУ визнається організація, яка управляє авторським правом або суміжними правами від імені правовласників та задля їх колективної вигоди, яка перебуває на обліку в Установі. Проте, на нашу думку, у цьому визначені слід уточнити, що такою організацією може бути юридична особа, оскільки з точки зору цивільного права це є її головною ознакою. Крім цього, має бути чітко вказано, що зазначена юридична особа є неприбутковою, тобто не мати на меті отримання прибутку (що фактично виплаває із змісту проекту), з тим, щоб отримані нею кошти розподілялись між суб‘єктами авторського права та суміжних прав, а не між цими особами та засновниками цієї юридичної особи. Слід також звернути увагу на те, що запропоноване визначення змісту терміну ОКУ у проекті суперечить визначенню змісту цього терміну у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Виходячи з того, що у проекті не встановлюються чіткі вимоги до організаційно-правової форми юридичної особи, яка здійснює діяльність з управління колективними правами, у статтях 7 - 9 доцільніше розглядати особливості статуту ОКУ (стаття 7), загальних зборів членів ОКУ (стаття 8), діяльності наглядового органу ОКУ (стаття 9).

3. Певна частина положень проекту вимагає свого уточнення. Зокрема, у частині 2 статті 6 слід уточнити, чи має право правовласник доручати управління своїми майновими правами одній ОКУ, а у її частині 4 – чи може ОКУ укласти договір про управління правами правовласника безпосередньо з іноземним правовласником, а не лише з аналогічними іноземними організаціями, як це передбачено у цій частині. У частині 7 статті 8 слід визначитися з правовими наслідками запрошення для участі у загальних зборах членів ОКУ правовласників, які не є її членами, а у частині 1 статті 11 – хто саме приймає рішення про використання частини сум зібраної винагороди на культурні, соціальні та (або) навчальні цілі. Вважаємо також, що зміст пунктів 3, 4, 6 частини 1 статті 15 має бути сформульований як діяльність у певних сферах, а не як забезпечення права на винагороду (причому незрозуміло, чому у пунктах 3 та 4 йдеться про справедливу винагороду, а у пункті 6 така вимога до винагороди відсутня).

4. Окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Зокрема, у визначенні ОКУ (стаття 1 проекту) йдеться про їх взяття Установою на облік. Так само серед повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності (стаття 4) йдеться про затвердження ним форми заяви щодо взяття юридичної особи на облік ОКУ, а у статті 5 – про те, що Установа забезпечує облік ОКУ. Натомість розділ ІІІ проекту називається «Реєстрація та облік організацій колективного управління», стаття 15 – «Сфери реєстрації організацій колективного управління», стаття 16 – «Реєстрація організацій колективного управління», причому у частині 1 цієї статті знову згадується взяття на облік.

4. У статті 13 проекту слід врахувати, що вилучення прав з управління ОКУ має відбуватися шляхом розірвання або припинення відповідного договору.

5. У пункті 1 статті 16 проекту слід чітко визначитися з критеріями репрезентативності як умови реєстрації ОКУ, а не обмежуватися невизначеними термінами на кшталт «суттєва частина правовласників… на певний вид об‘єктів… з точки зору їх реального використання в Україні».

Разом з тим було б доцільним взагалі відмовиться від цього критерію, оскільки, на нашу думку, право утворити ОКУ повинні мати також й два чи три суб‘єкта авторського права і суміжних прав. Сумнівною також є вимога щодо обов‘язковості наявності у ОКУ, яка подає документи щодо взяття її на облік, укладених договорів на представництво прав з іноземними ОКУ. Річ у тому, що навряд чи іноземна ОКУ буде укладати відповідні договори з організацією, яка не має статусу ОКУ, якою до взяття на облік буде відповідна українська організація.

У частині 8 цієї статті слід також визначитися з формою ведення Реєстру організацій колективного управління та порядком доступу до нього.

Крім цього, у частині 15 цієї статті слід чітко визначити порядок, згідно з яким Установа визначає ОКУ, яка має здійснювати обов‘язкове колективне управління, оскільки відсутність такого порядку є підґрунтям для різного роду зловживань, у тому числі корупційного порядку.

6. Вважаємо, що механізм визначення розміру винагороди, що збиратиметься ОКУ з користувачів має бути (частина 2 статті 20 проекту) має визначений детальніше, зокрема, щодо участі у їх визначенні правовласників, наприклад, у випадках, якщо її розмір узгоджений ОКУ з користувачем менше, ніж той, що визначений правовласником. Крім цього, у статті 21 проекту доцільно було б визначити пропорції щодо розподілу отриманої винагороди між ОКУ та правовласником.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.



Керівник Головного управління В.І.Борденюк



Вик.: І.В.Зуб

Advertisement